Наразі актуальним є питання розробки зрозумілого алгоритму дій для кожного захисника.
– Ми схильні героїзувати воїнів, проте часто ігноруємо їхні реальні виклики після завершення служби, – зауважила Світлана Фабрикант, яка очолює Наглядову раду БО «Фонд допомоги «Асоль» та є депутаткою Одеської облради.
Державні механізми супроводу та реабілітації офіційно задекларовані, але вони не забезпечують бійцям належного комфорту. Натомість ветерани змушені самотужки долати складні бюрократичні лабіринти заради базових послуг.
Сьогодні соціальний захист, медицина та психологічна підтримка існують як розрізнені структури без єдиного центру координації. Демобілізовані витрачають час на нескінченні черги у кабінетах замість відновлення здоров’я. Процес збору численних довідок перетворює життя людини на виживання всередині системи. Головна проблема – відсутність цілісного маршруту повернення до цивільного життя.

Масштаби Одеської області з її 91 громадою лише підкреслюють глибину кризи фахівців та ресурсів. У багатьох селах просто немає психологів чи навчених помічників, а люди не володіють інформацією про свої права.
Критичною залишається ситуація з інклюзивністю простору та доступним транспортом.
Для ветеранів із ампутаціями щоденне пересування містом стає справжнім випробуванням на витривалість.
За словами Олени Філіпової, яка працює із демобілізованими у Нерубайській громаді,
«Військові зізнаються, що відчувають себе тягарем для рідних через неможливість повноцінно працювати та утримувати родину».
Це не поодинокі випадки, а системний прояв відсутності адаптаційних програм для фронтовиків. Кількість таких історій стрімко зростає щомісяця. Бездіяльність провокує небезпечні настрої.

– Якщо ми не налагодимо роботу сервісів зараз, соціальний вибух у країні стане неминучим, – підкреслила Світлана Фабрикант.
Для пошуку рішень БО «Фонд допомоги «Асоль» ініціювала великий діалог за участю ветеранів, правоохоронців, представників влади та міжнародних гуманітарних місій. Тільки спільна робота експертів і громадськості може зрушити ситуацію з мертвої точки.
За підсумками зустрічей готуються конкретні законодавчі ініціативи, які направляють до Офісу Президента та профільних міністерств. Мета цих пропозицій – перетворити паперові обіцянки на реальну допомогу сім’ям військових.


