Трагедія втрати близької людини перетворилася на мистецьке дослідження власної ідентичності. В одеському Міському саду розпочала роботу унікальна експозиція «Подорож крізь східну казку», створена авторкою Майєю Макєєвою. Цей проєкт презентує глядачам глибоку історію про жіночу долю, татарську культуру та спадковість поколінь. Простір місцевої галереї наповнився автентичними предметами побуту, сімейними реліквіями та художніми світлинами, які зафіксував у своєму фоторепортажі культурний оглядач «Одеського життя» Олексій Овчинніков.
Особисті трагедії та східні традиції: у Міськсаду Одеси презентували проєкт Майї Макєєвої
Східні традиції постають тут не міфічною вигадкою, а реальним простором для збереження сили та родової пам’яті. Основою рефлексії став фотоцикл «Коріння» разом із серією дизайнерського автентичного одягу «Мистецтво внутрішньої форми». Через художню та документальну зйомку авторка аналізує вплив етнічного походження та історичних подій на формування кожної особистості.
Мисткиня відверто ділиться спогадами про те, як складні життєві обставини змусили її зазирнути у минуле своєї родини. Разом із відвідувачами вона шукає відповіді на складні філософські питання про наше коріння та спадкові цінності. Глядач опиняється всередині родинного кола, де кожна світлина оповідає про таємниці попередніх поколінь жінок.
– Наприкінц 2022 року несподівано стала завидною нареченою з приданим: трикімнатна квартира, машина, дача біля моря – і все це у 23 роки. Тільки це «придане» звалилося на мене не як подарунок долі, а як її жорстока ціна: воно прийшло разом зі смертю моєї бабусі. Ці матеріальні блага виявилися для мене надто дорогими, бо я їх не обирала, – розмірковує Майя.
Поруч із кадрами виставлено матеріальні свідчення минулого – речі покійної бабусі, серед яких головний убір, гаманець, вази та піали. Особливе місце в одеській галереї посідають унікальні авторські кафтани. Традиційне вбрання перетворилося на сучасні арт-об’єкти завдяки поєднанню старовинних технік та актуального дизайну. Кожен елемент експозиції має власну глибоку назву та унікальну історію створення.
– І донині я не розплатилася за своє придане, адже його справжня ціна – моє горе. Не впевнена, що зможу сплатити цю данину навіть у найближчі роки. Я б без вагань відмовилася від усього цього, аби тільки залишитися тією самою 23-річною безтурботною дівчиною, а не перетворитися передчасно на панянку «в хутрі».
Незвичайне вбрання демонструє перетин культурної пам’яті. Подібні художні об’єкти рідко з’являються на публічних майданчиках міста.
Познайомитись з виставкою та авторкою особисто можна до 20 червня.
Вхід – вільний.